Про ключову відмінність концепту смартфонів та наступних за ними розумних пристроїв

розміщено в: Колонки | 0

Цей допис про ключову відмінність концепту смартфонів та наступних за ними розумних пристроїв екосистеми Інтернету речей. Концепти смартфона і гаджетів інтернету речей є майже однакові, але у деяких вимірах – абсолютно різні. Пропоную розглянути це питання і розібратися докладніше.

Спочатку потрібно дещо прояснити із походженням смартфонів. Як і майже всі у світі сучасні явища, смартфони  так добре закріпилися на позиціях дякуючи паразитуванню на попередніх технологіях. Це були стільникові телефони, які я вже згадував у попередньому своєму дописі.

Таким самим чином можна було б класифікувати і розумні пристрої у сукупності Інтернету речей. Наприклад, не буде помилкою вказати, що розумні годинники є похідними від смартфонів. Або Інтернет-метеостанції, або от голосові асистенти типу Amazon Echo чи Google Home теж можна віднести до нащадків концепції смартфонів.

Та й дійсно, у смартфона є екран і у розумного термостата є екран; у смартфона є батарея і у термостата має бути резервна батарея. І так далі: корпус, модуль радіозв’язку, пам’ять, сенсорні клавіші, блок живлення – тобто ці пристрої майже ідентичні архітектурно. Навіть програмне забезпечення майже однакове.

Але існує і суттєва, не технічна відмінність. Цю відмінність нам важливо відшукати не лише для повного розуміння картини світу електронних речей – цього було б цілком достатньо для пересічного користувача/споживача. А от якщо, припустимо, йдеться про розробку власного проекту, або стратегічне маркетингове планування для B2C (B2B теж, але не так виразно) проектів у сфері інтернету речей, то неабияк важливо докорінно з’ясувати і враховувати базові рушійні сили і чинники, що впливають на проникнення продуктів цього класу на ринок. Як ви помітили, у даному дописі йдеться про лише один з таких чинників, і він дуже важливий.

Як я вже окреслив вище, смартфони пішли у великий світ як продукт-субститут звичайним стільниковим телефонам. Тобто вони дозволяли робити все те саме, що і мобілки, плюс бонус у вигляді додаткових, абсолютно нових можливостей смартфонів. Але що ж є кардинально відмінного, порівняно з теперішнім шляхом Інтернету речей?

Найголовніша суттєва відмінність у тому, що смартфон і наприклад, безпровідний інтернет термометр, мають абсолютно різні коефіцієнти мережного ефекту. Про мережний ефект можна почитати будь-де, у Гуглі, або ось тут: https://en.wikipedia.org/wiki/Network_effect

Оскільки смартфон є інсайдером одразу двох (на той час, зараз і більше двох) глобальних мереж (телефонної та інтернет) – він просто не міг програти завдяки розкладу зовнішніх сил і енергетичній спроможності телефонії і інтернет. Невдача могла спіткати, хіба що окремих виробників. Згадайте но, які незграбні були перші смартфони? Кнопки і екрани виходили з ладу, акумулятор сідав через дві години, WiFi та GSM/GPRS весь час втрачали сигнал. Але що робив при цьому споживач? – під впливом грандіозного мережного ефекту споживач все більше і більше приймав смартфони на озброєння. Що ж, популярний стає ще популярнішим.

У той же час, пристрої з номенклатури інтернету речей, за деяким виключенням, є індивідуальними пристроями з мізерним мережним ефектом. Споживачі всього світу вимірюють температуру, але кожен у своїй кімнаті. Розумна розетка вмикає тисячі бойлерів із заходом сонця, але у кожному випадку іншим споживачам немає жодного зиску, що моя розетка вмикає мій бойлер.

Зараз маркетологи і бізнесмени всього світу сушать свої голови найперше над тим, «як»?! – Як створити мережний ефект?! Як повторити ефективність ідеї, наприклад втіленої компанією Nest (зараз належить Google) з її розумним термостатом, що отримує від енергетичних компаній скидки для споживачів у години низького навантаження, та надає бонуси у часи пік за розвантаження електричних мереж. По суті Nest створила розумну мережу з термостатів, об’єднала її з серверами енергопостачальників і всі разом отримують від такої мережної взаємодії суттєві дивіденди.

Ось таким чином все відбувається у світі. А тепер до висновків. Розвиток ери смартфонів утворив гігантську і надпотужну систему їх виробництва і постачання. Завдяки мільйонним партіям, це виробництво дало можливість суттєво знизити вартість смартфонів та їх компонентів для кінцевого споживача. Торгові площадки та фінансові установи розробили масу інструментів, що дозволяють споживачеві купувати телефони у розстрочку, обмінювати за привабливими цінами, швидко ремонтувати, тощо.

Але для того, щоб купувати якісний «розумний будинок», також потрібно створити аналогічну екосистему: з економією за рахунок масштабів, з високою корисністю і потужним мережним ефектом для споживача.

Якщо ви тільки починаєте думати про Інтернет речей, спробуйте розпочати з обдумування мережного ефекту, як одного із основних сучасних методів гуртування споживачів та виробників у процесі просування інновацій.

Якщо ж ви користувач-споживач Інтернету речей, раджу вам спробувати дивитись на мережний ефект не як на загрозу вашим персональним даним, а як можливість отримувати щоразу кращі і дешевші рішення, завдяки безпосередньо вашій інформаційній участі.

Автор: Oleksii Yanko (публікується з дозволу автора)